Як тяжко жити тут і зараз,
Коли не знаєш що в цю мить
Відбудеться в Донецьку й Львові, Бахмуті чи Дніпрі…
Коли десь високо над нами летять безжальні вироби людські;
Коли ніхто не має щастя, бо там воно - в нестерпному вогні..
Коли весь світ тремтить й бажає, щоб пекло вже завершилось в цю мить,
Та цей момент триває вічність - для нас аж цілий рік…
Це рік жалю, скорботи й сліз
Це рік піднесення й надії
Такої щирої й палкої, як той вогонь, що поїдає душі й мрії..
Авторка: Тетяна Нечай
Comments