Історія одного питання

Сьогодні кожен українець уже поборов страх, який заполонив нас рік тому. Хіба він просто зник? Ні. Цей страх спочатку переріс у тривогу, потім її замінили апатія, безнадія й пригнічення, але згодом ми почали адаптуватися, жити й працювати для єдиної цілі — перемоги. Завершальний етап цієї градації і визначає провідний вектор боротьби України.

Цей найдовший місяць змінив нас — ми стали сильними, згуртованими, непереможними.

Водночас ці 365 днів кожен українець вів боротьбу із собою, із своїми страхами, із вічним питання...

ІСТОРІЯ ОДНОГО ПИТАННЯ

історія одного питання:

«житиму я завтра?»

то колись було романтично,

а сьогодні вже риторично.

тиша над містом стала:

«житимуть вони завтра?»

ковтаючи тихо сльози,

чуєш страшні прогнози.

бензин, скляна пляшка, вата...

«житимемо ми завтра?»

втрачаєш зв'язок із собою,

як тільки помітиш зброю.

так,

стоп!

панно,

відколи це падати духом тобі притаманно?!

озирнись — навколо свої,

й простори твої степові!

це варто всього смерті, життя —

дорога одна, нема вороття.

най гуртує й гартує біль, злість і мрія.

втративши все — поруч буде надія.

згине страх і постане всевишнє єднання

і ми точно житимемо всі завтра!

Авторка: Марія Мірошник