МАМО, Я ФІЛОЛОГ

Так, філолог!

Усе життя мрієш стати філологом, писати статті, читати літературу, якісно вивчати всі процеси, зміни, які відбулися з письменництвом України протягом не те що років, століть і в якийсь момент на свою адресу чуєш: “Та це ж філолог, чого зважати...” Вибачте, але після почутого однозначно треба з'ясувати, хто такий той ФІЛОЛОГ і чому на нього все ж варто зважати.

По-перше, поширеною є думка, що філолог — це людина, яка не має сил вчитися і нічого у своїй професії не робить, а лише щось почитує. Одразу хочеться спростувати такі думки, позаяк ті обсяги літератури і теоретичних праць, які щодня опрацьовують філологи, під силу не кожній людині, навіть підготовленому книжковому “черву”. Ба більше, переосмислити всю опрацьовану теорію в практику взагалі іноді стає надзавданням.

По-друге, побутує думка, що, окрім поговорити і правильно написати, показати більше філологу нічого. І на це припущення маю заперечення. Для того, аби бути професіоналом своєї справи, недостатньо знати особливості стилю письменників чи вивчити критерії виділення стилю, вивчити правопис чи дотримуватися всіх правил синтаксису чи фонетики. Людина, яка справді прагне досконалого володіння і глибинного пізнання, має також не просто ознайомитися, а пізнати історію, і філософію, і психологію, й інші науки. Лише маючи сукупність усіх знань, можна розвиватися у філології.

По-третє, філолог — людина, що постійно в роздумах і боротьбі, бо виокремити ту одну, істинно правильну думку серед тисяч одночасних — дуже складне завдання, тому постійно себе контролює.

А що найважливіше: більшість людей взагалі не розуміє, хто такий філолог, і асоціює його з філософією. Філолог — людина з глибокими знаннями літератури і мови. Саме філологу належить завдання пізнання культури, історії, традицій нації, їх підтримка та розвиток, що є надзвичайно важливим для сучасного суспільства.

Отже, наступного разу, коли почуєте: “...не зважай...”, справді не зважай, бо ж знаєш про свою важливу роль у житті кожного.

Автор: Валентина Ярощук