«Вибір» Едіт Еґер

«Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося. Свобода – це мати мужність зруйнувати в’язницю, цеглину за цеглиною…» – пише у своїй книзі докторка Едіт Еґер, психотерапевтка, яка змогла вижити в Аушвіці. Потім був пекельний танець для доктора Менґеле. Далі Маутгаузен, Гунскірхен, Марш смерті.

Це надзвичайно важка історія, в реальність якої було б важко повірити/сприйняти належно до повномасштабного вторгнення 2022-го року, але не зараз.

Едіт Еґер у своїх мемуарах розповідає історію вибору, пропускаючи через призму власного життя, яке, здавалося б, трагічно обірвалося 1944 року, коли її разом із сім’єю у товарному вагоні відправили до Аушвіцу. Юна Діцука (прізвисько Едіт) та старша сестра Маґда вижили, батьків же одразу відправили до газової камери. Та навіть після їх трагічної смерті дівчинка ще довго буде згадувати слова матері: «Просто запам’ятай, ніхто не зможе відібрати в тебе те, що ти тримаєш у своїй голові…».

Обкладинка книги. Видавництво «Книголав»

Ця жінка змогла вижити в концентраційних таборах, але найважче було попереду. Після звільнення. Нове життя і питання, яке щораз лунало на повторі: «чому саме я?». Едіт фізично поборола/пережила в’язницю, але не знала, що її чекає боротьба зі своєю власною – у душі. Нічні жахіття не мають географічних обмежень, провину та неспокій не затримують кордони.

«Ми самі обираємо, чого нас може навчити жахіття. Ми можемо озлобитися через смуток і страх. Стати ворожими. Скам’янілими. Чи триматися невинної частини себе, жвавої та допитливої…».

Едіт Єва Еґер

Найважливіше, що я зрозуміла, після прочитання – це те, що вибір є завжди. Навіть там, де, здавалося б, його немає. Але це неправда. Вибір – ґрунт свободи. А свобода кожного полягає в тому, аби самим обирати як поставитися до тієї чи іншої ситуації.

У книзі Едіт наводить цитату Віктора Франкла з книги «Людина у пошуках справжнього сенсу». «Насправді важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас…». І я маю відповідь. Життя очікує від нас вибору. Життя потребує від нас «тут і зараз». Ключ від найміцнішої в’язниці, тобто розуму, лежить просто у нас в кишені. І нам обирати, між ненавистю та любов’ю. «Кому ми простягнемо руку – внутрішньому Гітлерові чи внутрішній тен Бум, – залежить від нас…».

Авторка: Софія Коваленко, 101СОУ