Куплет 1:
Привіт, мамо. Як ти, усе тихо?
Ніхто не знав, що буде таке лихо...
Що там нового? Як там бабуся?
Кожного ранку за вас я молюся.
Батько не кричить, щоб їхати додому?
Мамо, я далеко, лиш відчуваю втому.
І зовсім не знаю, коли вас уже побачу,
Кремлівську потвору ніколи не пробачу
Пам'ятаю, як батько їздив воювати.
Страшно то було, але хто ж міг знати,
Що років за п'ять ми будемо ховатись
У підвалах сирих, на краще сподіватись...
Ви там не голодні? Їжі вистачає?
Чекаю вже, коли ми вип'ємо всі чаю
Однією сім'єю, без лівих людей,
Але поки що я мрію обійняти тебе...
Приспів:
Коли ж уже зупиняться нескінченні втрати,
Щоб не журилася Батьківщина-Мати?
Коли ж уже на небі будуть мирні літаки?
Коли ж уже нарешті ми побачимо батьків?
Куплет 2:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Але дуже хочу, щоб ти впевнено знала
Я у безпеці, рідна земля під ногами,
Ці кончені кацапи вже майже програли.
Згадки про дитинство дають мені сили.
Як же сильно ви мене з батьком любили.
Хоч за вікном градами бомблять суворо,
Але я обіцяю - ми зустрінемось скоро.
І прошу одне, мамо, виходь на зв'язок!
Я впевнений точно, це не останній гудок.
Батьку передай, я пам'ятаю настанови.
Скоро почнеться період Відбудови.
Ох, рідні, усім зараз важко,
Але скоро прилетить та біла пташка.
Зустрінемо всі разом день перемоги
І позбавимось нарешті цієї тривоги!
Приспів:
Коли ж уже зупиняться нескінченні втрати,
Щоб не журилася Батьківщина-Мати?
Коли ж уже на небі будуть мирні літаки?
Коли ж уже нарешті ми побачимо батьків?
Автор: Сергій Тягнирядно
Comments