МАЛИШКАМ МЕНШИМ ВІД МАЛИШОК СТАРШИХ

Моя дівчинка софт-гранж, ооо, вона слухає Кобейна…

Добре, немає часу слухати Кобейна, Новий рік на носі. Це означає, що треба купувати ялиночку, мандарини, гірлянду та подаруночки для рідних. А ще треба отримати 5 заліків та 4 допуски до екзаменів.

Студенти поділяються на 2 типи: ті, що отримали соточку автоматом ще у вересні, і ті, що і 31-го грудня в універі сидять (то немає заліку, то курсову не захистив).

Питання: кому продати душу, щоб навчання не вбивало нерви та приносило радість?

Нікому. Краще відкрийте душу новим можливостям. Знайдіть роботу, стажування, клуб за інтересами, спікінг клаб (до речі, в Києві щодня проводять вечори англійської мови, крута можливість для розвитку, пишіть - розкажу більше).

А що ж із навчанням? Пропускати пари?

Моя філософія проста - не треба мати 100% відвідування, щоб добре вчитися, треба мати мізки.

За можливості і за значної потреби, звісно, ходити треба. Але самоосвіту ніхто не відміняв. Читайте статті, книги, вивчайте іноземні мови і намагайтеся отримати реальний досвід. Теорію, яку ви вхопили на парах, втілюйте в житті.

Познайомлю вас із Кирилом. Це мій одногрупник, він староста, займається футболом, ходить до спортзалу (стверджує, що не просто пофоткатися) та вже працює журналістом. Так, Кирило - відмінник. Ще в нього є чудова дівчина Аня. Він встигає з нею бачитися. Напевно, що й друзі є (а їм теж треба увага).

Це я все до чого… не варто студентські роки просиджувати лише в авдиторіях НПУ. Шукайте свої шляхи для реалізації. Спробуйте поєднувати і зловити баланс. Звучить страшно? Ну що ж, сміливі завжди мають щастя!

Автор: Таїсія Бакуменко