ОЧИМА ПЕРШОКУРСНИКА

МИ ЮВІЛЕЙНІ МАЛИШКИ!

Цього року нашому університету виповнюється 185 років. Знаменна дата!

Саме цьогоріч я та мої однолітки вступили на факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка.

Що хочу сказати?

Не впевнена, що кожен із нас хотів саме сюди. Але, вступивши до нашого університету, особисто я зрозуміла, що це моє.

Ми рухаємо не тільки світ і власні долі.

Саме тут я відчуваю значно більше, ніж уявляю.

Саме ти можеш бути для конкретної людини центром натхнення.

Саме ти, сказавши фразу, можеш змінити думку людей.

Саме ти можеш це відчути. Не треба боятися!

Цей рік змінив дуже багато.

Не тільки молодшим, а й старшим.

Зараз створюємо цікаві проєкти,а нові задумки не покидають голови. І як добре, що ти не один. Саме тут ти відчуваєш, що біля тебе ті люди, які завжди тебе підтримають та дадуть пораду, яка для тебе буде порятунком. Які просто усміхнуться... тобі полегшає!

Малишки – то найміцніша родина. То завжди усміхнені чоловічки, найцінніші в цьому світі. То жовті щастячка. Не дарма наш колір – жовтий. Повелось якось так. А це вкотре підтверджує, що ми найсвітліша сила.

Нехай річниця драгоманівської родини буде лише приводом для нових звершень Малишок! (хай і почалося все набагато раніше)

«Недарма їх декан назвав Малишками, бо вони і справді Малишки». Нехай ці слова ректор не забуде ніколи! Це помітка нам, що все робиться правильно, що ми йдемо правильним шляхом. Ми ще покажемо, якого ми роду!

Бо що?

Щастя має жовтий колір.

Автор: Марія Радченко