ПИШУ КРІЗЬ ТИШУ

Студент – це…

Пошепочемо в тиші? Сьогодні будемо шепотіти про звання, яке отримує кожна схильна до сонливості і перевтоми й водночас до неабиякого запалу й ентузіазму людина. Поговоримо про турботно-безтурботне студентське життя в контексті ОЧІКУВАННЯ/РЕАЛЬНІСТЬ.

Про студентське життя ходять легенди, тому абітурієнт, подаючи документи до навчального закладу, вже знає, що його очікують найпрекрасніші роки життя на рубежі дитинства й початку дорослого життя.

А прекрасне в ньому все, зокрема й ранній підйом. Ніхто й не говорив, що студенти сплять до обіду, але ніч проходить напрочуд швидко, коли лягаєш о четвертій ранку.

Життя в гуртожитку – це не лише пісні під гітару та дружні вечері смаженою картоплею, але й набуття нових навичок. Наприклад, із часом ти звикаєш до того, що твоя сусідка любить сушити волосся зранку й сниться тобі як прибульці спускають на землю свій НЛО. А ні, то все шум фену.

Навчальний процес виправдав себе. За нього ти можеш бути спокійним, адже твої наполегливість і старання зіграють чудову симфонію разом із викладачами та наставниками-старшокурсниками, що тебе розуміють і підтримують. Головне – ніколи не опускати рук.

А зі зборами до навчального корпусу все ще цікавіше. Спочатку ти прокидаєшся за півтори години до виходу, потім ти думаєш, що години на збори вистачить, а потім відкладаєш будильник до останнього. А останнє – стук дверима кімнати сусідки зі словами: «Я пішла. До вечора!» І тоді ти дізнаєшся про справжнє тлумачення лексеми «турборежим».

Але до всього можна звикнути. І тоді прокидається в тобі не лише студентський інстинкт, а й героїзм, відвага та вміння нести за себе відповідальність. Адже тепер ти прокидаєшся не від того, як мама тобі лоскоче ніжку, а від ранкової урбаністичної лірики.

Найголовнішим очікуванням було те, що все вище перераховане триватиме якомога довше. Але дистанційка не втомлюється нагадувати про себе. Проте ми впевнені, що скоро зустрінемось очно.

До того ж, студент вміє бути студентом усюди, вдома зокрема. Адже коли ти вдома, з тебе не знімається твоє найголовніше повноваження – навчання. У ньому, як кажуть, світло.

Отож, студентські роки – це щось особливе, магічне, для кожного своє, особисте, ритмічне, молоде й мудре. А студент – безпосередній втілювач і реалізатор усіх шалених і гарячих ідей. Бо жити спішити треба, гляди ж не проспи… першу пару.

Авторка: Вікторія Коваленко