Хто пише плани на рік 23 лютого?

«Хто пише плани на рік 23 лютого?» - подумала я в той вечір після чотирьох пар і підготовки до практичних, які мали розпочатися з наступного тижня! Та більшість людей, астрологів, психологів, вірить, що якщо прописувати та візуалізувати плани та цілі в спеціальний день, то їх вірогідність втілення зростає вдвічі, тому я все-таки дістала свій новий красивий записник, озброїлася найкращими маркерами та ручками з своїх численних запасів та почала старанно виводити цілі, плани, помічати важливі моменти та бажання! Хто б мені сказав, що вже наступного ранку план на 2022 рік буде один - вижити!

24 лютого 2022 року - день, який змінив нашу реальність, а життя перевернув на 180 градусів! Того ранку життя кожного українця розділилося на «до» та «після», і від розуміння того, що «до» вже не буде, а те саме «після» настане не для всіх, стає моторошно!

Проте чи можна казати, що все змінилося 24 лютого? Схід, АТО (потім ООС), війна - це ті слова, які не виходили з мого лексикону ще з 2014, бо живу у військовому мікрорайоні міста. Для мене військова техніка з двома жовто-блакитними прапорцями, яка їде на схід, та траурні процесії, на жаль, за стільки років вже стали буденним життям! Я кожного разу на траурному мітингу біля школи зачитувала два вже знайомі прізвища випускників, які поклали своє життя за Україну, і тоді це здавалось жахливим, такі молоді…. Тепер прізвищ набагато більше, траурні процесії у Гарнізонному будинку офіцерів, де ще колись були лише концерти, відбуваються кожного дня, місцева газета пише репортажі про поховання і рахує кількість жовто-блакитних стягів на місцевому кладовищі - така наша звична страшна реальність!

Проте ми звикли! Про це страшно казати, але ми звикли! Звикли до всього, що з нами відбувається! І якщо 24 лютого ми бігли стрімголов до підвалу під час повітряної тривоги, то зараз вже більшість продовжує займатися своїми звичними справами! Так, це не правильно, не можна нехтувати повітряною тривогою, але якби ми не змогли адаптуватися, то більшість би просто зійшла з розуму! Постійний стрес, страх, паніка довели б нас до божевілля, а не до перемоги! Тому ми, українці, продовжуємо жити, попри все, ми навчилися жартувати з того, чим нас хочуть налякати, та писати про те, що завжди було під сімома замками. Бо коли, як не сьогодні?

Російсько-українська війна, повномасштабне вторгнення, велика війна – це те, що навчило нас цінувати сьогодення, любити життя більше, ніж колись, дихати на повні груди та жити тут і зараз, тому ми далі йдемо, захищаємо, працюємо, відвойовуємо, купуємо, телефонуємо, зізнаємося в коханні, навчаємось, розвиваємось, підтримуємо, донатимо, мріємо та складаємо плани на наступний рік! Хоча план і мрія на всіх одна - перемогти! На фото світанок, світанок 16 березня 2022 року, тієї ночі я вперше дізналася, як це страшно, коли бомблять….

Авторка: Ангеліна Надольна