.png)
ЦІКАВЕННЕ ЖИТТЯ НАШИХ СТУДЕНТІВ
Хтось колись сказав, що студентські роки - найкращі в житті. Можемо доповнити цю фразу. І найцікавіші, і найвеселіші, і найкурйозніші. Адже це час знаходити друзів, розвивати свої здібності, вчитися впевнено йти до мети, не відступаючи ні на крок. Та в усіх траплялися абсолютно неймовірні речі, до яких багато хто поставився б скептично. Погодьтеся, кожен із нас "свято вірить" у те, що в нього не побачать телефон під партою, не зіпсується замок на дверях перед екзаменом, не випадуть шпаргалки перед викладачем або ми ніколи не забудемо його ім'я. Тут ми вам розкажемо про найцікавіші та найкурйозніші ситуації, у які потрапляли наші фуфівці.
Наприклад, ви колись здавали чорновик замість чистовика на екзамені? Погодьтеся, зробити це не так то вже й легко. А от одній нашій студентці це вдалося... Назвемо її, наприклад, N, щоб зберегти інкогніто.
Перший курс. Літня сесія. Усі ми знаємо (а дехто ще тільки дізнається), що екзамен зі старслов'янської мови може стати одним із найдраматичніших моментів першого року навчання.
Уже о 7:20 охоронці на вході до гуманітарного корпусу здивовано позирали на декілька десятків студентів, які звіряли конспекти, намагалися підійти ближче до прохідної або ж просто намагалися заспокоїтися, очевидно, розуміючи, що гарячкове повторення матеріалу тут уже не допоможе. Серед останніх і була N. Нервово перебирала в руках листочки А4, то складаючи то розгортаючи, поки їх не забрала одногрупниця (самі розумієте, що без цього в нещасних листочків шанси дожити безпосередньо до екзамену були просто мізерні).
Коли опів на восьму всім дозволили зайти всередину, здійнявся страшенний гвалт, який стрімко перейшов у марафонський забіг на восьмий поверх. Тобто за 20 хвилин до екзамену всі сиділи вже в авдиторії, старанно вдаючи, що "отой білий папірчик, який невдало виглядає з-під столу, взагалі не мій і я тут просто випадково сів".
Як не дивно, N теж хвилювалася, хоча й вивчила все. Однак екзамен пройшов добре: і білет трапився легкий, і практична частина не складна, то й на питання всі відповіла. Зітхнувши з полегшенням, N здала роботу й поїхала додому.
Якщо ви думаєте, що це щасливий кінець історії, то глибоко помиляєтеся. Уже вдома вона вирішила перевірити свій чорновик, чи так написала, чи не помилилася, чи букви не переплутала. Секунду панянка дивилася в роботу, і на неї почала накочуватися хвилями паніка - вона здала не чистовик, а чорновик!
Що робити? Треба їхати в університет і пояснювати все викладачу. Вона сама розуміла, наскільки це нелогічно й абсурдно звучало, але по-іншому ніяк. Усю дорогу N прокручувала в голові завчені фрази й розуміла, що сенсу в цьому немає.
Однак, незважаючи на хвилювання героїні, ця історія закінчилася добре. Можливо, ви й хочете дізнатися, як N вдалося вирішити цю проблему, та, на жаль, учасники тих подій свято бережуть таємницю. Тож нагадаю: завжди уважно дивіться на те, що ви здаєте викладачу після екзамена.
Автор: Наталія Холодовська