1 січня 2022 рік. Усе почалося зі святкування Нового року. Нові плани, нові можливості, нові знайомства, нова історія. Попри епідемію, продовжуємо жити й насолоджуватися приємними моментами. Тоді ще, звісно, не було навіть думки про повномасштабне вторгнення, тобто роздирання країни на шматки в прямому й переносному значеннях, яке відбулося вже за місяць.
1 січня 2023 рік. Болісно навіть думати про майбутнє. Нестабільність майже у всьому. Просто прагнеш вижити у світовому хаосі та впорядкувати такі ж хаотичні тривожні думки.
А що буде, якщо повернутися у 2019 рік, коли люди знали минуле, але лиш здогадувалися про майбутнє Вітчизни? Тоді український режисер Валентин Васянович створив фільм – власну версію розгортання післявоєнних подій аж у 2025 році. «Атлантида» розповідає про життя Донбасу після майбутньої перемоги України у війні з росією і повернення окупованих територій, які вже визнані непридатними для проживання, а навколишнє середовище настільки спустошене, що зміни здаються неможливими. Головний герой проживає важкі та стресові для нього часи, унаслідок чого розвивається посттравматичний синдром. Біль і страждання пронизують увесь фільм, а сірі кадри створюють емоційне напруження.
Під час перегляду дізнаємося історії героїв фільму, які розповідають, ким були та чим займалися «до війни». Наприклад, парамедикиня в розмові згадує: «Вчилась на археолога. Так що можна сказати, що працюю майже за професією. Тільки події сталися не 1000 років тому, а за твого життя. Ніби свою історію відкопуєш».
За словами автора фільму: «Це катастрофа, яка не просто зупиняється на найближчому оточенні, а просочується всюди через людей, всі мають справу з якоюсь минулою травмою і намагаються витягнути з себе щось на зразок життя».
Варто також зазначити, що актори не є професійними. Ролі зіграли ветерани АТО, волонтери, солдати ЗСУ, парамедикиня, добровольці, а ще колишній розвідник, який пройшов війну на Донбасі і зараз працює у фонді «Повернись живим» - Андрій Римарук. Зйомки ж фільму відбувалися в Маріуполі у 2018 році.
Події та картини, описані й показані в «Анлантиді», тяжким болем відгукуються у серцях українців, які, на жаль, змушені щодня бачити схожі світлини, але вже не в кіно, а насправді.
Авторка: Ольга Кузнєцова
Kommentare