.png)
Учителю потрібно володіти величезним талантом людинолюбства і безмежною любов'ю до своєї праці й перш за все до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнятливість почуттів – а без цих важливих якостей праця педагога перетворюється в муку
В. О. Сухомлинський
Любов до людини — а найдужче до дітей, до своєї професії, вміння щиро ділитися знаннями — ось найважливіші, істинні та ключові характеристики для справжнього вчителя. Як гарно та влучно висловився про це відомий український педагог, мудрий учитель та письменник Василь Сухомлинський.
Не дарма кажуть, учитель — не професія, а велике покликання; праця — одна з найшанованіших, найпочесніших та найвідповідальніших. Адже скільки всього корисного та значущого педагог повинен вкласти в голову кожного учня від самого початку формування особистості людини. Вихованню і навчанню дітей можуть присвятити своє життя тільки ті люди, які з безмежною любов’ю ставляться до своєї діяльності. Учителеві передусім потрібно бути готовим навчати і навчатися водночас. Є така народна мудрість: щоб когось навчати, потрібно й самому багато чого знати.
Пригадую свою найулюбленішу вчительку в школі. Її звали Тетяна Іванівна. Вона навчала української мови та літератури. Особисто я обожнюю ці предмети, а надто літературу. Тому не дивно, що й зараз навчаюся на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Люблю українську, пишаюся, що українка. Читати твори українських митців слова — справжнє задоволення. Про Тетяну Іванівну я говорила б дуже-дуже довго. Зараз я багато чим завдячую їй: передусім дякую за цінні знання (вони мені допомогли вступити до омріяного вишу на улюблену спеціальність), неоціненний досвід, любов, підтримку, розуміння; ми й досі з нею спілкуємося, ділимося набутими новими знаннями. Вона прекрасно знає свій предмет, чудово володіє українською – професіонал своєї справи.
У будь-якій ситуації Тетяна Іванівна завжди намагалася підтримати, наставити на правильний шлях, підказати, а інколи й знайти компроміс. Вона дуже добра й світла людина. Коли я йшла до неї на урок, у мене завжди був позитивний настрій, хотілося всім посміхатися. Поряд із нею шалено заряджалася позитивними емоціями.
Тетяна Іванівна завжди ділилася усім, чим могла допомогти, та щиро. Це людина, яка дуже серйозно ставиться до викладання свого предмета. На уроці завжди панувала тиша й спокій. На занятті не було жодної вільної хвилини. Тетяна Іванівна пояснювала всім без винятку детально й цікаво.
Були моменти жартів та веселощів, але тільки для того, щоб нас відволікти від втоми, однак потім у класі — зосередженість та увага.
Як зараз бачу свій урок з Тетяною Іванівною – і так тепло, так хороше стає на душі.
Авторка: Віта Федоренко