ЗА КАДРОМ

Генератори шалених ідей

Страшно від того, що за вікном от-от почне падати сніжок, а нам ще стільки всього треба зробити! Так-так, сьогодні розповім вам про те, як народжуються та втілюються всі ідеї наших активістів.

Найчастіше «ЩОСЬ», народившись у моїй чи іншій голові, проходить етап «порада креативногого шеф-редактора», а далі – вперед до роботи!)

По-перше, соціальні мережі ніхто не відміняв. Кожен другий уже ввічливо мене просить не створювати чергову бесіду в Телеграмі, а назвами "Мій мозок","Мерч","Завтра","Горить","Дуже треба" нікого не здивуєш.

Збори о 23 год. чи навіть пізніше в гуртожитку вже майже норма. Змучені, з конспектами в руках, але ми щось обговорюємо і радимося! Щоразу, коли на це дивлюся, то в голові лиш одне: я не можу повірити, що є купка людей, які готові щось робити просто так.

По-друге, кожна ідея, яка виникла в будь-кого, спочатку проходить схвалення у віртуальному світі і лише тоді, коли ми розуміємо, що ось це нове творіння хоча б на 50% можна втілити в реальність, беремося за роботу! Окей, ми наївні дуже, а тому всі наші починання намагаємося зреалізувати, навіть якщо за ними стоїть хтось або щось складне і тернисте.

Готові до третього етапу? Ооо! Це найвеселіше! Зацікавлені люди збираються для обговорення. Дуже часто нас виручає «святая святих» - авдиторія 7/3. Що відбувається там? Мозкова атака так точно!

‌ Ми можемо обговорити все на світі, витратити не одну годину (хоч для мене кожна така зустріч безцінна), зрозуміти, що в голові ще більший хаос, зарядитися, змотивуватися, вийти і ОБОВ'ЯЗКОВО почати діяти; ботам на тих божевільних атаках надають крила!

‌Їдемо далі! Уже в процесі розуміємо, що взялися за нелегку справу, але, побачивши одного дня результат, усвідомлюємо, що він того вартий.

‌ До речі, пишу вам після чергового обговорення. Ох і придумали! Я готова втілити все хоч за цю ніч! Не спати, але зробити! А тут ще одненький лайфхак: у такі моменти мене постійно беруть за руку і заспокоюють, бо тільки час і витримка зроблять щось справді вартісним. Зацікавила? А про цю геніальну ідею, раптом що, розповім у наступному випуску, бо це вже зовсім інша історія!:)

Автор: Софія Денисюк