«Зелена миля» – фільм, що вчить бачити серцем
- Коваленко Софія

- 2 груд.
- Читати 1 хв
Фільм «Зелена миля» – це більше, ніж історія про в’язницю чи надприродні події. Це глибока притча про людяність, самопожертву і те, як важливо вміти бачити суть, а не лише форму. Стрічка показує, що в наше життя приходять люди, здатні рятувати не лише життя, а й душі. Вони не вимагають нічого натомість. Їхні вчинки – це акт безумовної любові, самовідданості та безкорисливості.

Таким героєм стає Джон Коффі – добрий велетень, засуджений несправедливо. Його сила не лише в руках, а в серці. Він лікує біль, тілесний і душевний, беручи на себе чужі страждання. Його присутність змінює тих, хто поруч. Та найболючіше – це усвідомлення того, що більшість так і не здатна побачити справжню цінність таких людей. Можливо, через брак любові, внутрішньої сили, зрілості душі.
І все ж – їхній слід залишається. Навіть після смерті таких людей, їхні вчинки продовжують жити у серцях тих, кого вони торкнулися. Як насіння, яке проростає з часом. «Зелена миля» нагадує: те, що ми називаємо чудом, часто поруч. Але побачити його можна лише тоді, коли дивишся не лише очима, а й серцем.
Цей фільм залишає по собі важливе питання: чи достатньо ми відкриті для того, щоб помічати справжнє добро? І чи готові ми самі стати тими, хто лікує інших – словом, підтримкою, простою добротою?
Авторка: Тетяна Комісаровська, 203ФІЛ




.png)



Коментарі