Матеріалісту

Як буде день, так й буде світло.

Як ніч - то прийде темрява.

Мені, щоб жити тут щасливо

Не треба оця мішура.

Навіщо десять худі, топи?

Щоденні штані й щоб пройтись?

На що ви тратите мільйони?

Щоб як усі тут одягтись?

До чого ж я хилю?

До того, що нікуди піти тепер.

Всі килими і блиск сервізів

Більш не почують ґвалт гостей.

Залиш ті речі, що не зможуть

Урятувать тобі життя

Візьми наплічник і сміливо

Легко біжи у майбуття.

Забудь, той час - уже минуле

Не слід триматись за мить ту,

Бо як не вийде, що ж, мій друже

Прощайся і йди на зустріч кораблю!

Авторка: Катерина Павлюк