.png)
Безліч запитань переслідували мене на першому курсі разом із виром емоцій всередині. Безліч запитань переслідували й тоді, коли я стала кураторкою. Але чула їх вже від інших Малишок.
Куратори – люди, які пройшли етап адаптації і готові поділитися враженнями. Якого ж саме досвіду вони набули? Відповідь дала одна з кураторок 2023 року Юлія Багмет.
Багмет Юлія, 303-СОУР
1. Згадай себе на першому курсі. Що ти відчувала?
Коли розглядаю старі фотографії з першого курсу, то відразу виникає приємна ностальгія. Пам’ятаю те, як довго обирала університет та спеціальність, але хотіла саме професію, пов’язану з українською мовою. Я знайшла офіційний сайт
НПУ(УДУ) імені М. П. Драгоманова та почала вивчати нову інформацію. Мій вибір зупинився на спеціальності «014.01. Середня освіта. Українська мова та література». Я знайшла сторінку в Інстаграмі факультету української філології та була здивована тим, наскільки шалене та цікаве студентське життя навіть в умовах карантину.
Звичайно, як і більшості, мені було страшно починати новий етап життя. Але під час зустрічі з новими одногрупниками й університетом я зрозуміла, що розгортається моя нова сторінка життя, сповнена можливостей і вражень. Період адаптації пройшов дуже легко, бо я була змотивована творити щось нове, навчатись і рухатись уперед. Надалі я почала вести активну студентську діяльність, знаходити багато однодумців, які змінили повністю моє життя. Тоді я ще не знала, скільки прекрасного чекає на мене далі.
2. Чому погодилася стати кураторкою першокурсників і чи можеш порівняти їх і свій стан під час вступу?
Я дуже хотіла стати кураторкою, адже це неймовірний досвід. Коли я познайомилася з першокурсниками, то в кожному з них бачила себе, згадувала свою першу пару і змішані відчуття тоді: страх, незвіданість, бажання навчатися нового, допитливість та цікавість. Я хочу стати для них хорошою провідницею в студентське життя та розповісти про тонкощі навчання. Першокурсники відрізняються від мене своєю рішучістю і сміливістю. Вони не хвилюються через складнощі та впевнено крокують до своєї мети.
«Перший тиждень видався важким, тому що починаєш звикати до нового оточення, нової локації, нового темпу життя. Кожну хвилину відчувається відмінність від школи: якщо там поряд з дійсно важливою інформацією щодня на мене виливалися тонни непотрібної, то в університеті я вчу лише те, що мені знадобиться і займаюсь тим, що мені подобається», – поділилася враженнями одна з молодших Малишок.
Кожен студент вражений атмосферою, яка панує в університеті. Моя місія як кураторки – спрямовувати студентів, допомогати у всьому та створювати умови для самореалізації.
3. Що тебе найбільше вразило в спілкуванні й співпраці з першокурсниками?
Мене вразило їхнє прагнення до навчання та пізнання всіх секретів студентського життя. Цілеспрямованість та працелюбство – дві риси, якими можу охарактеризувати кожного першокурсника. Вони поступово все глибше і глибше переймаються загальною атмосферою, котра просочена унікальним поєднанням навчання та розваг. Їм хочеться встигнути спробувати все: побувати на Дні першокурсника і підготуватися до семінарів, які будуть наступного дня; вибратися кудись погуляти з одногрупницями і прослухати всі-всі лекції тощо.
4. Що дає особисто тобі мотивацію навчатися і працювати? Чи готова ти поділитися досвідом з Малишками меншими?
Для мене навчання та праця – речі, які б на першому курсі мене дуже злякали. Але зараз, я не уявляю свого життя без поєднання цих сфер. Я працюю за спеціальністю –учителем. Досвід, який дав мені університет, дуже допомогає під час роботи з дітьми. Мотивація у кожного може бути різною, але у мене є важливе правило – одне не повинно заважати іншому, адже часто кар’єра й освіта грають у «перетягування канату». Тому поєднувати ці два напрямки – челендж вищого розряду. Хочу дати поради, які допомогають мені зробити баланс між навчанням та роботою, – це не так складно, як здається на перший погляд.
На роботі забувайте про навчання, а на навчанні – про роботу. Не намагайтеся одночасно і працювати, і вчитися. Концентруйтеся на одній справі, тренуйте самоорганізованість, залишайтеся продуктивними. Кожній діяльності – свій час. І так у всьому.
Створіть комфортний для себе графік, оптимізуйте процеси навчання та роботи, ефективно поєднуйте ці напрямки діяльності та тримайте баланс.
«Витягуйте» з отриманих знань у навчанні ті, що можуть бути корисними на роботі. І навпаки. Адже саме в цьому й полягає мудрість у здобутті досвіду – вміння застосувати на практиці отримані знання. І, повірте, робити це можна навіть у тому випадку, якщо сфери діяльності не зовсім перетинаються.
І найголовніше: будьте реалістами.
Відчуття постійного незадоволення собою з’являється через неправильну оцінку своїх можливостей, здібностей, ресурсів, часу. Ми очікуємо від себе занадто багато. Ставте досяжні цілі, призначайте реальні дедлайни, вчіться говорити «ні», приймайте свої слабкі сторони та дозвольте собі помилятися. І тоді вам буде набагато легше. І на роботі, і в навчанні. Запам’ятайте, що ви не можете робити все завжди бездоганно. Але, можливо, вам вдасться зробити все добре. І цього достатньо.
5. Які запитання найчастіше ставлять першокурсники?
Скільки потрібно зошитів?
Що буде, якщо не прийти на пари?
Як оцінюють в університеті?
Які викладачі як себе поводять?
Чи складна сесія?
Що таке практичні, заліки, екзамени?
Як заробити додаткові бали?
Скільки триває пара?
І найчастіше: «Як ви все встигаєте?»
6. Які поради можеш дати першокурсникам?
Здавалося б, найскладніша пора – вступ до університету – завершилася, але яким буде студентське життя – можна тільки здогадуватись. Хочу дати декілька порад, які б дуже допомогли мені в мій час:
Не варто нервуватися. Зрозуміло, що все оточення для вас нове. Незнання може викликати зайві емоції. Але поки ви будете звикати до нових обставин, виходьте з дому або гуртожитку трохи раніше.
Стежте за змінами в розкладі. На відміну від школи, ви самі повинні дізнаватися про зміни та приходити вчасно.
Зробіть собі «базу даних». Запишіть розклад всіх підрозділів навчального закладу – деканату, комп’ютерної зали, бібліотеки тощо. До того ж обміняйтеся контактами з усіма одногрупниками.
Ведіть конспекти окремо. Студентський варіант – всі конспекти в одному зошиті – не практичний, адже готуватися до іспитів при такому розкладі надзвичайно важко. А іноді нелегко розрахувати необхідну кількість сторінок для одного предмету.
А найважливіше: не бійтеся помилятись, не опускайте рук після першої невдачі, досягайте вершин – і все у вас буде добре!
Авторка: Кузнєцова Ольга
Comments