День Святого Миколая… Скажіть, одразу теплі думки і цей солодкий запах смаколиків під подушкою.
Мабуть, це свято - одне із найулюбленіших дитячих свят, і не дивно, бо, як відомо, саме в цей день відбуваються надзвичайні дива. Такі приємні спогади з дитинства пов’язані саме з цим святом. Засинаєш 18-го з таким очікуванням завтра та думками про те, чи гарно ж все-таки себе поводила, а потім згадуєш розмову з мамою декілька годин тому, коли вона казала, що ти була слухняною, - і на душі стає легше.
Мені завжди було шкода дорослих, бо я ніколи не розуміла, чому вони не отримують подаруночок, хоча б маленький. І тому ще з дитинства в мене є один маленький секретик - я щороку залишаю під ялинкою батькам подарунки, хоча, мені здається для них це не є таємницею, але бачити їх щасливі та здивовані лиця так приємно, на якийсь момент можна відчути себе помічником Миколая.
А зараз, мабуть, настав час, коли вже і я стала дорослою, пишу статтю в газету свого університету, навчаюся на вчителя і розумію, що це і є моє цьогорічне чудо – що я тут.
Усе-таки надія знайти якийсь подарунок є, як-не-як ще рано називати себе дуже дорослою, і взагалі, для чудес немає віку.
Мені здається, що зимові свята - це так чудесно… Немає більше в жодну пору року такої атмосфери, як взимку. Це час чудес, у які зараз так хочеться вірити. Наприклад, я не хочу ніяких подарунків, для мене найкращим чудом буде побачити багато усмішок у цей день, і цього буде цілком достатньо.
Дуже шкода, що з часом та віком ти якоюсь мірою перестаєш звертати увагу на всякі дива, бо вже зовсім не до цього. Просто з віком диво для тебе міняється. Раніше лялька та декілька цукерок все вирішували, бо були моїм дивом, а зараз дивом можу назвати електронний журнал успішності студента. Якщо Миколай раптом вирішить подарувати мені декілька додаткових балів перед сесією, я буду найщасливіша.
Не потрібно забувати про чудеса. Усе в серці людини і аж ніяк не залежить від того, скільки тобі років і хто ти. Завжди пам’ятай про те, що ти теж можеш подарувати комусь чудо, бо кожен із нас трохи Миколай…
Авторка: Олександра Іщенко
Comments