Про перші місяці студентського життя

На вулиці листопад. Пройшло вже пару місяців навчання. Час пролетів дуже швидко та продуктивно.  Майже всі студенти, як пчілки, старанно працювали та продовжують працювати. Але справжні студентські роки – це не тільки зубріння конспекту, робота над презентацією, написання рефератів, а й веселе незабутнє життя. Ми можемо дозволити собі гуляти пів ночі, а потім до ранку вчити домашні завдання. Або взагалі не вчити і за 10 хвилин до пари уявити, що  ми справжні вундеркінди, які вивчать весь конспект та зроблять всі завдання. Також не потрібно забувати, що лекція на першій парі може перетворитися на додаткову годину двадцять хвилин сну для студента. Ось таке воно – студентське життя.

    Тому я вирішила  запитала  свою  подругу-першокурсницю Яковенко Діану про її  враження, цікаві історії, натхнення, лайфхаки, життя в гуртожитку, чи сумує за рідним домом тощо. І загалом про те, як проходять перші студентські роки. Вона з радістю погодилася відповісти на мої запитання та поділитися своїми емоціями.

- Привіт! Діано, рада, що погодилася поговорити зі мною на таку цікаву тему. Розкажи, будь ласка, про свої враження від навчання в нашому університеті? 

- Привіт! Враження загалом хороші, але від того, що очікувала гірше, спочатку хвилювалася, зараз все добре. Викладачі приємно вразили , відкриті і йдуть назустріч студентам. Навчання загалом не складне. Головне, не назбирувати боргів і все виконувати вчасно. Складно рано вставати, але без цього ніяк.  Треба нормально вчитися і не відкладати наостанок.

- Звідки черпаєш натхнення на навчання? У самої є завзятість чи, можливо, хтось змушує? 

- Деякі предмети дуже цікаві і захопливі, їх хочеться вчити, дізнаватися більше. Також вони важливі і знадобляться в майбутньому, адже ми не просто так їх вивчаємо. Мені подобається цей процес. А ще значною мотивацією для мене є стипендія, яку я не хочу втратити.  

- Зовсім нещодавно ти покинула рідний дім, близьких. Сумуєш за ним та колишнім життям? 

- Чи сумую я за домом? Скажу, що ні, тому що я частенько приїжджаю додому, щоб побачити рідних, поговорити з мамою. У рідне місто повертатися не хочу, мені подобається рух життя в Києві та можливості, які дає це місто.

- Скоро вже розпочинаються екзамени. Розкажи, будь ласка, чи хвилюєшся щодо цього? 

- Знаєш, кажуть, що людей лякає невизначеність, то і я боюся, бо не знаю чого очікувати. Але в мене є подруга, яка навчається в магістратурі, у якої я запитала, чи страшна сесія? Вона відповіла, що ні. Тому я вирішила не хвилюватися на екзаменах. Зараз я про це не згадую, бо думки зайняті іншим, наприклад: як задонатити, вивчити слова на п’єсу та встигнути все з навчання. 

- Я знаю, що ти мешкаєш в гуртожитку. Тобі подобаються умови? І чи не заважає шумне гуртожитське життя навчатися?

- З умовами мені дуже пощастило.  У мене в кімнаті є холодильник, пластикові вікна, що є рідкістю. Сусіди дуже приємні. Чесно кажучи, я очікувала , що будуть жахливі умови, але ні . У гуртожитку мені подобається, бо є з ким поговорити і немає часу, щоб сумувати. А постійний рух та шум мені не заважають. Я вважаю, що для людей, які хочуть навчитися, це не буде проблемою. 

- Закінчимо наше інтерв’ю питанням про те, як ти проводиш вільний від навчання час? 

- У вільний від навчання час я відвідую театр «Вавилон» та волонтерський сектор. Також у мене ще є час погуляти з друзями, відвідувати літературні вечори та різні заходи, вивчаю Київ, щоб добре орієнтуватися. Тому я вважаю, що студентські роки в мене розпочалися продуктивно та цікаво. Сподіваюся, що в майбутньому буде не менше пізнавально.

- Дякую тобі за інтерв’ю, Діано. Була рада поспілкуватися.

- Будь ласка, звертайся! 

Авторка: Михальчук Дарина