.png)
1.
Летять із неба птахи смертоносні
Зі Сходу. Із країв ницих людей
Вони летять зі смертю. Лихоносні...
І падають, лишаючи життя наших дітей
Щодня молюсь , щоб цілими були дахи
Прошу тебе, допоможи нам Боже!
Закрий нам небо й припини оці жахи
Бо НАТО чомусь не може...
20.03.2022
2.
Треба писати.. Треба все писати,
Щоби нащадкам був прямий урок,
Щоб цих шакалів більше "братом" не назвати
Вони - лише раби, як говорив Мойсей-пророк
18.03.2022
3.
Я українка. Це моя земля.
Це мій народ, моя це Батьківщина
Мій ліс, степи, лани, гори й поля
Мої тополі, верби мої і калина
Я українка. З ніг до голови
Я маю чорні брови й карі очі
Мене такою Бог наш сотворив
І мати, яка мучилась півночі
Я українка. Так буде завжди
Ніхто й ніколи цього не одніме
Я завше знала це . Ще до війни -
За долю неньки-України вже боліло...
17.03.2022
4.
Я народилась тут. Я тут живу
Я ні за що не кину рідної хатини
Як можна кинуть все й піти на чужину
Чужою ж буде там кожнісінька людина!
Я народилась тут. Я тут живу
Я маю палкий дух і серце українське
Дякую Богу, мати народила чорнобриву
І вклала все людське, не сатанинське
Ми народились тут. Ми всі тут живемо.
Ніхто в нас не посміє шмат землі забрати
Катів своїх ми в порох зітремо
А краще - голови їм будем всім
стинати
17.03.2022
5.
Тільки тортури і розрухи у містах -
Там в пологовий влучили учора...
Лиш море сліз й гірка молитва на вустах
І чим же завинила породілля гола?
Там ледь не попрощались із життям жінки
Жінки, всередині яких два серця б'ється...
І те дитя ще має народиться -
А вже потрапило у пекло... Невтямки!
І за це виправдання годі і шукати
Вовік віків їм прощення ніхто не дасть
Їх проклинати буде кожна мати
А Бог із неба на землі своє воздасть.
10.03.2022
6.
Хвороба в них казали люди є
Ніякі не беруть її антибіотики
Весь світ їм каже :"Друже, не твоє"
Вони ж для світу як оті невротики
Їм мало їхніх злиднів і нещасть
Вони керуються інстинктами гієни
Їх налякаєш - стане дибом шерсть
Відвернешся - отримаєш ніж в спину.
Їм одрубати треба щупальця оті
Що зазіхнули на чужую землю
І змусити страждати - аж тоді...
Фізично знищити огнем пекельним.
06.03.2022
7.
Вони ішли нас всіх тут "визволяти"
Наводити свої порядки й лад
Та бабі з дідом обстріляли хату
А їх повикидали як собак
Вони казали: "Ми ваше спасіння"
Простих людей не будем зачіпать
Самі ж село спалили аж до тління
І будуть триколор на гарі підіймать
Де були мальви і підведена хатина
Отого діда, який вік хотів довікувать
І баба там й малесенька дитина,
Що чорнобривчики хотіла поливать
Спалили, знищили, усе перетовкли
У них видно нема такого дивокраю
Таких річок і степу і верби,
Такого неба і такого гаю.
І наче жаль цю москалину, наче й ні
Вона ж не чула пісню нашу українську
Пішла б назад - то, може, б не було війни
А так, помре десь в нас на пасовиську.
03.03.2022
8.
Ця відсіч українська так зашкалює, що сили їй нема протистояти..
Тоді стріляєш в квітку на окраїні, а потім топчеш, хочеш оскверняти...
Потім збагнув, що вистояти просто неможливо
Супроти цих людей благословенних,
Ідеш в полон до них ти похапливо
Й показуєш їм погляд свій смиренний.
Коли ж нема ідеї й сили духу,
Не знаєш, за що борешся і нащо -
То робишся живим холодним трупом
Й загрози не несеш ти геть, пропащо!
Коли від безнадії і зневіри,
Ти кидаєшся в прірву небуття -
І трощиш нашу величезну "Мрію"
Тут не лише народ - а Бог уже не прийме каяття!
04.03.2022
9.
Привид Києва
На варті київського неба...Він стереже ворота спокою
З'являється з-під хмар лелекою
Й зника під хмарами сорокою
Його чекає вдома ненька у неспокої
І молиться сидить десь під вербою
Не плачте, мамо, рідна, я ж у небі
Крилатим ґрунту ж-бо не треба із собою
Я привид і щоночі я лечу до бою
Ми з вітром вдвох упораємось, мам
Я обіцяю, що вернусь й буду завжди з тобою
А поки небо маю втримати я сам...
01.03.2022
10.
Іроду
Ти не посмієш нас зламати, кате!
Наш дух не викорінеш ти, убивце!
Ми ж змусимо, іроде, на коліна стати
Бо ми - народ, ми - українці!
Ми нація! А не російське кодло!
Всі будемо країну захищати
Не зробиш ти з землі нашої мотлох
Бо будеш біля ніг наших конати!
Ти пам'ятай, що ми - то козаків нащадки
У нас незламна воля, сила й дух
Київ стоїть і буде ще стояти!
Москва ж - не знаю -
Молись, щоб український гнів ущух!
24.02.2022
Авторка: Дарина Сьомка