Цикл "Війна"

1.

Летять із неба птахи смертоносні

Зі Сходу. Із країв ницих людей

Вони летять зі смертю. Лихоносні...

І падають, лишаючи життя наших дітей

Щодня молюсь , щоб цілими були дахи

Прошу тебе, допоможи нам Боже!

Закрий нам небо й припини оці жахи

Бо НАТО чомусь не може...

20.03.2022

2.

Треба писати.. Треба все писати,

Щоби нащадкам був прямий урок,

Щоб цих шакалів більше "братом" не назвати

Вони - лише раби, як говорив Мойсей-пророк

18.03.2022

3.

Я українка. Це моя земля.

Це мій народ, моя це Батьківщина

Мій ліс, степи, лани, гори й поля

Мої тополі, верби мої і калина

Я українка. З ніг до голови

Я маю чорні брови й карі очі

Мене такою Бог наш сотворив

І мати, яка мучилась півночі

Я українка. Так буде завжди

Ніхто й ніколи цього не одніме

Я завше знала це . Ще до війни -

За долю неньки-України вже боліло...

17.03.2022

4.

Я народилась тут. Я тут живу

Я ні за що не кину рідної хатини

Як можна кинуть все й піти на чужину

Чужою ж буде там кожнісінька людина!

Я народилась тут. Я тут живу

Я маю палкий дух і серце українське

Дякую Богу, мати народила чорнобриву

І вклала все людське, не сатанинське

Ми народились тут. Ми всі тут живемо.

Ніхто в нас не посміє шмат землі забрати

Катів своїх ми в порох зітремо

А краще - голови їм будем всім

стинати

17.03.2022

5.

Тільки тортури і розрухи у містах -

Там в пологовий влучили учора...

Лиш море сліз й гірка молитва на вустах

І чим же завинила породілля гола?

Там ледь не попрощались із життям жінки

Жінки, всередині яких два серця б'ється...

І те дитя ще має народиться -

А вже потрапило у пекло... Невтямки!

І за це виправдання годі і шукати

Вовік віків їм прощення ніхто не дасть

Їх проклинати буде кожна мати

А Бог із неба на землі своє воздасть.

10.03.2022

6.

Хвороба в них казали люди є

Ніякі не беруть її антибіотики

Весь світ їм каже :"Друже, не твоє"

Вони ж для світу як оті невротики

Їм мало їхніх злиднів і нещасть

Вони керуються інстинктами гієни

Їх налякаєш - стане дибом шерсть

Відвернешся - отримаєш ніж в спину.

Їм одрубати треба щупальця оті

Що зазіхнули на чужую землю

І змусити страждати - аж тоді...

Фізично знищити огнем пекельним.

06.03.2022

7.

Вони ішли нас всіх тут "визволяти"

Наводити свої порядки й лад

Та бабі з дідом обстріляли хату

А їх повикидали як собак

Вони казали: "Ми ваше спасіння"

Простих людей не будем зачіпать

Самі ж село спалили аж до тління

І будуть триколор на гарі підіймать

Де були мальви і підведена хатина

Отого діда, який вік хотів довікувать

І баба там й малесенька дитина,

Що чорнобривчики хотіла поливать

Спалили, знищили, усе перетовкли

У них видно нема такого дивокраю

Таких річок і степу і верби,

Такого неба і такого гаю.

І наче жаль цю москалину, наче й ні

Вона ж не чула пісню нашу українську

Пішла б назад - то, може, б не було війни

А так, помре десь в нас на пасовиську.

03.03.2022

8.

Ця відсіч українська так зашкалює, що сили їй нема протистояти..

Тоді стріляєш в квітку на окраїні, а потім топчеш, хочеш оскверняти...

Потім збагнув, що вистояти просто неможливо

Супроти цих людей благословенних,

Ідеш в полон до них ти похапливо

Й показуєш їм погляд свій смиренний.

Коли ж нема ідеї й сили духу,

Не знаєш, за що борешся і нащо -

То робишся живим холодним трупом

Й загрози не несеш ти геть, пропащо!

Коли від безнадії і зневіри,

Ти кидаєшся в прірву небуття -

І трощиш нашу величезну "Мрію"

Тут не лише народ - а Бог уже не прийме каяття!

04.03.2022

9.

Привид Києва

На варті київського неба...Він стереже ворота спокою

З'являється з-під хмар лелекою

Й зника під хмарами сорокою

Його чекає вдома ненька у неспокої

І молиться сидить десь під вербою

Не плачте, мамо, рідна, я ж у небі

Крилатим ґрунту ж-бо не треба із собою

Я привид і щоночі я лечу до бою

Ми з вітром вдвох упораємось, мам

Я обіцяю, що вернусь й буду завжди з тобою

А поки небо маю втримати я сам...

01.03.2022

10.

Іроду

Ти не посмієш нас зламати, кате!

Наш дух не викорінеш ти, убивце!

Ми ж змусимо, іроде, на коліна стати

Бо ми - народ, ми - українці!

Ми нація! А не російське кодло!

Всі будемо країну захищати

Не зробиш ти з землі нашої мотлох

Бо будеш біля ніг наших конати!

Ти пам'ятай, що ми - то козаків нащадки

У нас незламна воля, сила й дух

Київ стоїть і буде ще стояти!

Москва ж - не знаю -

Молись, щоб український гнів ущух!

24.02.2022

Авторка: Дарина Сьомка