top of page

Декілька слів про літо 2023

Жагучі промені літнього сонця точно сповна відчули всі. Чим же займалися наші Малишки в такі спекотні дні? Знаю точно, що багато хто продовжував волонтерити, хтось учився чогось нового, вивчав світ, хтось поринув у науку, хтось нарешті провів канікули вдома, у колі близьких, а хтось стояв і стоїть на обороні нашої безпеки.

Двоє студенток нашого факультету відповіли на декілька запитань про те, як пройшло саме їхнє літо.


Горщик Людмила, 403-СОУР



1. Ти віддаєш перевагу спонтанності чи плануванню літніх канікул?

Раніше я була впевнена, що планування – найкращий шлях до гарного результату, але з кожним днем пересвідчуюсь, що більше мене приваблює спонтанність. Неочікувані рішення щораз приносять приємні емоції, тому тепер надаю перевагу спонтанності, тим більше, під час війни планувати щось просто нереально та навіть абсурдно.


2. Чи були канікули важкими для тебе морально/фізично? Чи дозволяєш собі відпочивати?

Влітку мені легше морально, бо не потрібно думати про навчання, дедлайни та пари, проте фізично важче, адже я мешкаю в селі, а влітку тут клопоту додається. Іноді буває складно відпустити все та просто відпочити. Це рідкість, бо зазвичай або відпочиваю фізично, але морально навантажую себе, або ж навпаки. Зараз я маю за мету навчитися розподіляти будь-яку роботу від відпочинку, бо розумію, наскільки це важливо.


3. Чи були мандрівки влітку? Можливо, ще будуть?

Цього літа в мене були дві однакові за тематикою мандрівки – сплави. Зізнаюся чесно: коли зʼявилася можливість поїхати вдруге, подумала, що немає сенсу і все буде так само, проте все ж наважилася й вирішила не втрачати можливість. І це настільки крутий досвід, бо компанії були абсолютно різні (лише декілька людей було і там, і там, яких я знала). Я зрозуміла, наскільки оточення впливає на мене та мої емоції, кожен раз був особливий, не схожий на інший. Наразі більше не планую мандрівок, проте все можливо, бо спонтанно може статися різне.


4. Опиши враження від цього літа: що було нового, важкого, легкого тощо.

Це літо було наповнене різними емоціями. Про позитивні описано вище (це мандрівки), але було й багато негативних. Війна забрала декілька моїх друзів та односельчан, мені морально важко прийняти їх загибель, також дуже боляче усвідомлювати, що геноцид українців і далі продовжується, а більшість світу просто спостерігає. Зважаючи на це, я вчуся бути в моменті, брати від життя максимум, діяти за покликом серця, дихати на повні груди.



Пастушок Анна, 402-СОУР



1. Ти віддаєш перевагу спонтанності чи плануванню літніх канікул?

За досвідом відчула, що спонтанні рішення завжди найкращі. Такими поїздками і наповнилися мої літні канікули, що дуже тішить.


2. Чи були канікули важкими для тебе морально/фізично? Чи дозволяєш собі відпочивати?

Особисто для мене літні канікули дали можливість перезарядитися, набратися нових сил і збагатитися приємними моментами. Переконана, що обов‘язково потрібно давати собі відпочинок, аби вічний внутрішній вогник не згорав.


3. Чи були мандрівки влітку? Можливо, ще будуть?

Так, були мандрівки, та ще й які! У червні з крутезною командою «Єдині» сплавлялися річкою Дністер, із задоволенням брали участь у цікавих тренінгах від професійних і таких комфортних спікерів, а також постійно насолоджувалися красою навколо й теплом людей. Це потрібно лиш відчути, аби зрозуміти, про що я кажу, адже особисто для мене поїздка стала однією з улюблених. Я щиро рада покласти в скарбничку приємних спогадів іще один.

У липні були подорожі за кордон, а саме в Естонію та Фінляндію. Відчула смак інших країн світу, з їх менталітетом і неймовірною архітектурою. Але вкотре переконалася, що всюди добре, але вдома, в Україні, - найкраще.

А серпень був насичений поїздкою в наші мальовничі Карпати. Підкорила гору Драгобрат, смакувала найсмачніші карпатські чаї і насолоджувалася моментами відпочинку з рідними.


4. Опиши враження від цього літа: що було нового, важкого, легкого тощо.

Я дуже щаслива, що моє літо було наповнене різними поїздками та приємними спогадами. І за цю можливість я щиро вдячна нашим ЗСУ.


Авторка: Кузнєцова Ольга




bottom of page